Краснова, Мария Васильевна

Мария Васильевна Краснова
Мария Васильевна Краснова
	укр. Марія Василівна Краснова
Дата рождения	25 октября 1955
Место рождения	Благодатное, Амвросиевский район, Сталинская область, Украинская ССР, СССР
Дата смерти	28 марта 2022 (66 лет)
Страна	Украина
Научная сфера	правоведение
Место работы	Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Альма-матер	Киевский государственный университет им. Т. Г. Шевченко
Учёная степень	доктор юридических наук
Учёное звание	профессор; член-корреспондент НАПрНУ

Мария Васильевна Краснова (укр. Марія Василівна Краснова; 25 октября 1955 — 28 марта 2022) — украинская учёная-правовед, специалист в области экологического права. Доктор юридических наук (2010), профессор (2012) и член-корреспондент Национальной академии правовых наук Украины. Работала на юридическом факультете Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, где занимала должности профессора и заведующей кафедрой экологического права.

Биография

Мария Краснова родилась 25 октября 1955 года в селе Благодатное Амвросиевского района Сталинской области Украинской ССР^[1]. Её родители работали в колхозе^[2]. Мария на протяжении четырнадцати лет, начиная с 1973 года работала на заводе «Кристалл» (позже — «Изумруд») в Киеве, где занималась огранкой алмазов в бриллианты и контролем за художественными и ювелирными произведениями. В 1987 году она поступила на юридический факультет^[укр.] Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко. Ещё будучи студенткой, в 1991 году Мария Васильевна начала работать на должности юриста в юридическом управлении Министерства охраны окружающей природной среды и ядерной безопасности Украины^[укр.]^*, затем была повышена до ведущего юриста^[3], а ещё позже стала главным юридическим консультантом этого управления^[2].

В 1992 году она окончила университет и в сентябре 1993 года начала работать в нём. Сначала она была ассистентом на кафедре экономического права (с 1993 года — кафедра хозяйственного права). В 1996 году в вузе была создана кафедра трудового, земельного и экологического права, на которой Краснова девять лет работала доцентом. В следующем году она защитила диссертацию по теме «Гарантии реализации прав граждан на экологическую информацию» на соискание учёной степени кандидата юридических наук. В 2001 году ей было присвоено учёное звание доцента. Тогда же она была награждена нагрудным знаком Министерства образования и науки Украины «Отличник образования Украины»^[2]. В 2010 году М. В. Краснова защитила докторскую диссертацию по теме «Проблема компенсации вреда по экологическому законодательству Украины»^[3], в том же году ей была присвоена учёная степень доктора юридических наук^[1]. В 2010—2011 годах она занимала должность профессора на той же кафедре^[3].

Одновременно с научной деятельностью по исследованию экологического, земельного, административного, гражданского, хозяйственного и международного права^[4], Мария Васильевна занималась практической и редакционной работой. Она участвовала в работе над внедрением в украинское законодательство норм Орхусской конвенции, проектом закона Украины^[укр.] «Об оценке влияния на окружающую среду», была членом научно-консультационного совета при Верховном суде Украины. Входила в состав радакционных коллегий и научных советов периодических изданий «Вестник Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Серия: Юридические науки», «Частное право» (дополнение к журналу «Право Украины»), «Экологическое право Украины»^[3]. Входила в специализированные учёные советы по защите кандидатских диссертаций Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Национального университета «Одесская юридическая академия» и Национального университета биоресурсов и природопользования^[3].

В 2011 году из кафедры трудового, земельного и экологического права была выделена кафедра экологического права, которую возглавила Мария Васильевна^[3]. Одновременно с этим преподавала в Национальном университете «Киево-Могилянская академия». В 2012 году ей было присвоено профессорское учёное звание^[1]. В 2018 году вошла в редакционную коллегию и авторский коллектив 14-го тома «Экологическое право» Большой украинской юридической энциклопедии^[укр.]^[5]. Продолжала оставаться заведующей кафедрой до конца июня 2019 года, а затем работала на ней же профессором. В 2020 году Мария Краснова была избрана членом-корреспондентом Национальной академии правовых наук Украины^[3]. Скончалась 28 марта 2022 года^[6].

Библиография

За период своей научной деятельности М. В. Краснова участвовала в написании более чем двухсот научных трудов^[3].

Краснова М. Право громадян на екологічну інформацію і проблеми гарантій реалізації та захисту // Право України. — 1997. — № 3. — С. 42—49.
Краснова М., Позняк Е. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково — правового фактора // Право України. — 2000. — № 5. — С. 49—51.
Екологічне право: Особлива частина: Підручник: Повн. академ. курс: для студ. юрид. вузів і фак-тів / В. І. Андрейцев [та ін.] ; за ред. В. І. Андрейцева ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: Істина, 2001. — 544 с.
Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2005.
Краснова М. Екологічна відповідальність за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, у контексті адаптації законодавства України до законодавства ЄС // Право України. — 2007. — № 3. — С. 146—151.
Краснова М. В. Правове регулювання компенсації шкоди за екологічним законодавством зарубіжних країн: порівняльно-правовий аналіз // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 4. — С. 149—168.
Краснова М. Історичні засади законодавства про компенсацію екологічної шкоди (з давніх часів і до кінця XIX ст.) // Право України. — 2007. — № 5. — С. 149—154.
Краснова М. В. Науково-правові засади формування положень про компенсацію екологічної шкоди в природоохоронному законодавстві України радянської доби // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 6. — С. 67—77.
Краснова М. Теоретико-правові засади запобіжних заходів компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Право України. — 2007. — № 8. — С. 85—91.
Краснова М. В. Екологічний контроль як попереджувально-охоронна функція управління в системі запобігання та ліквідації екологічної шкоди // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2007. — № 11. — С. 44—55.
Краснова М. В. Методи підрахунку шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, та їх правові засади // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2008. — № 10. — С. 43—50.
Краснова М. В. Проблеми систематизації правових норм про компенсацію шкоди за екологічним законодавством України // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Вип. 15. — Х. : Право / Академія правових наук України, Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування^[укр.], 2008. — С. 98—105.
Екологічне право України: акад. курс : підруч. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ. ун-т права; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — 2-ге вид. — Київ : Юрид. думка, 2008. — 720 с.
Краснова М. В. Компенсація шкоди за екологічним законодавством України (теоретико-правові аспекти): монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 439 с.
Краснова М. Розвиток наукових підходів щодо договорів в екологічному праві // Право України. — 2010. — № 8. — С. 102—109.
Краснова М. Актуальні питання регулювання еколого-правових договірних відносин в Україні // Право України. — 2011. — № 2. — С. 132—139.
Краснова М. В. Договори в екологічному праві України: начальний посібник / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: Алерта, 2012. — 216 с.
Краснова М., Коваленко Т., Позняк Е. Правові форми екологічного контролю. Навчальний посібник. — Київ: Алерта, Правова єдність, — 2012. — 760 с.
Краснова М. В. Доктринальні підходи до компенсації шкоди за екологічним законодавством України: [підрозд. 1.5] // Правова доктрина України: У 5 т. / Нац. акад. прав. наук України; редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. — Х. : Право, 2013. — Т. 4: Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права. — С. 193—215.
Гетьман А. П., Краснова М. В. Наукова доктрина договірного екологічного права України: [підрозд. 1.8] // Правова доктрина України: У 5 т. / Нац. акад. прав. наук України; редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. — Х. : Право, 2013. — Т. 4: Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права. — С. 269—290.
Проблеми права екологічної безпеки: навч. посіб. / [М. В. Краснова, Г. І. Балюк, А. Г. Бобкова та ін.]; під заг. ред. М. В. Краснової та Р. С. Кіріна; відп. ред. В. І. Андрейцев; М-во освіти і науки України; Київ. нац. ун-т, Нац. гірн. ун-т. — Дніпро: НГУ, 2016. — 575 с.
Краснова М. В. Євроінтеграційно-правові засади формування сучасного екологічного управління в Україні: науково-методологічні аспекти: [підрозд. 6.6] // Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія / Нац. акад. прав. наук України. — Харків : Право, 2021. — С. 538—550.

Примечания

↑ ¹ ² ³ Пилипчук, 2014.
↑ ¹ ² ³ Опришко, 1998, с. 313.
↑ ¹ ² ³ ⁴ ⁵ ⁶ ⁷ ⁸ Краснова М. В. Член-корреспондент НАПрН України.
↑ Опришко, 1998, с. 314.
↑ Список авторів чотирнадцятого тому «Великої української юридичної енциклопедії» // Велика українська юридична енциклопедія (укр.) / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова), А. П. Гетьман (заст. голови) та ін.; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. — Харків: Право, 2018. — Т. 14: Екологічне право. — С. 4, 773. — 776 с. — ISBN 978-966-937-407-3.
↑ 28 березня 2022 року на 67-му році пішла з життя Краснова Марія Василівна (укр.). http://www.aprnu.kharkiv.org/. Національна академія правових наук України. Дата обращения: 15 апреля 2022. Архивировано 16 апреля 2022 года.

Литература

Краснова Марія Василівна // Вчені-юристи України: довідник (укр.) / Редкол.: В. Ф. Опришко (керівник) та ін. — Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. — С. 313—314. — 610 с. — ISBN 966-7024-23-1.
Пилипчук Р. В. Краснова Марія Василівна // Енциклопедія сучасної України (укр.). — К.: НАН України, Наукове товариство ім. Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15: Кот — Куз. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.

Ссылки

Краснова Марія Василівна. Член-кореспондент НАПрН України НАПрН України (укр.). http://www.aprnu.kharkiv.org/. Національна академія правових наук України. Дата обращения: 15 апреля 2022. Архивировано из оригинала 12 ноября 2020 года.

[_bf0036b5ca74d377-1] ¹ ² ³ Пилипчук, 2014.

[_a51eb3458ca332c6-2] ¹ ² ³ Опришко, 1998, с. 313.

[_a24348929797decd-3] ¹ ² ³ ⁴ ⁵ ⁶ ⁷ ⁸ Краснова М. В. Член-корреспондент НАПрН України.

[_a51eb3458ca332c1-4] Опришко, 1998, с. 314.

[5] Список авторів чотирнадцятого тому «Великої української юридичної енциклопедії» // Велика українська юридична енциклопедія (укр.) / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова), А. П. Гетьман (заст. голови) та ін.; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. — Харків: Право, 2018. — Т. 14: Екологічне право. — С. 4, 773. — 776 с. — ISBN 978-966-937-407-3.

[6] 28 березня 2022 року на 67-му році пішла з життя Краснова Марія Василівна (укр.). http://www.aprnu.kharkiv.org/. Національна академія правових наук України. Дата обращения: 15 апреля 2022. Архивировано 16 апреля 2022 года.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]